- прибитий
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до прибити 1-6). || приби́то, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., розм.Який виражає пригніченість. Прибитий вигляд. || Ледве чутний, слабкий (про голос). || Пригнічений, принижений (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.